Задача держави повернути своїх громадян !!!

Задача держави повернути своїх громадян !!!

Сьогодні у Миколаєві гарний весняний день. В таку погоду гріх сидіти вдома. Потрібно обов¿язково вийти на вулицю. Тим паче, коли є невідкладні справи.
Проходячи по вулиці Потьомкінській, зустрів знайому. Вона господарка магазину одягу. Розговорилися. Розповіла, що працює весь час, навіть у період обстрілів міста. Торгівля -так собі, але на життя вистачає. Покупців стало набагато менше. У магазині два продавці - вона сама і ще одна жінка. Обидва продавці ¿ пенсіонери, а що робити, якщо всі молоді жінки, які працювали, на період воєнних дій, виїхали з дітьми за кордон. Вона не жаліється на своє життя, а вірить що скоро все зміниться на краще.
Через декілька годин мав розмову із другим підприємцем, також жінкою, мамою трьох дітей, яка зараз тимчасово живе в Закарпатті.
Дочку водить в місцевий дитячий садок, син пішов в місцеву школу, другий
вчиться в університеті. Вся сім¿я з нетерпінням чекає, коли закінчиться школа і вони повернуться в рідне місто. Жінка - підприємець. До війни мала успішний бізнес - магазин дитячого одягу. С початком ракетних обстрілів Миколаєва, магазин закрили. Працюючий персонал, а це всі жінки від 25 до 40 років, разом з дітьми виїхали до Німеччини. В колективі була домовленість, що після відбиття нападу росії, всі повернуться додому і знову будуть разом працювати. Але¿
¿ Коли звільнили Херсон і в Миколаєві стало безпечніше, багато людей повернулися в місто. Ми теж з сім¿єю хотіли повертатись, але прийняли рішення перенести це на травень наступного року. В лютому, прийняла рішення, провести організаційні заходи і в березні відновити роботу магазину в Миколаєві. Звернулась до своїх співробітників і повідомила, що чекає їх для подальшої роботи разом. Для мене було шоком те, що всі мої колеги по роботі, які ще 2-3 місяця назад підтверджували свій намір повернутись в Миколаїв, раптом змінили свої думки і повідомили, що хочуть залишитись в Німеччині на постійне проживання. Їм дуже подобається як там до них відносяться : проводять вечори, організують мандрівки по країні, виплачують відчутну фінансову допомогу, надають безкоштовне житло і харчування, проводять курси вивчення німецької мови - де їх часто запитують, що можливо для них і їх дітей, буде краще змінити країну назавжди ?
Я вирішила що не буду чекати на їх зміну поведінки, а сама, як із самого початку, поїду в Миколаїв приведу в порядок приміщення і відкрию магазин.
А на серці тривога.
Я не знаю як розцінювати ситуацію з моїми робітниками, котрі скоріше за все можуть залишитись в Німеччині. Як відноситись до допомоги країн Євросоюзу, коли виходить, що країна, яка забов¿зялась допомагати Україні у несправедливій війні, має намір, будь що, залишити у своїй державі наших людей ? Якщо так відбудеться - що буде надалі в Україні ?¿
Вечором, того ж дня, під час телефоної розмови з іншим підприємцем отримав інформацію, що західні країни ЄС, які прийняли наших громадян, на період воєних дій і реально допомогають, роблять непублічні заходи для залишення на своїй території наших вимушених переселенців. Одним із підтверджень цьому він повідомив, що в Німеччині провадиться акція, згідно якої біженці з України, які мають свої автомобілі, і хочуть переєструвати свої транспортні засоби на німецькі номери, можуть це зробити безкоштовно. Для чого це робиться, якщо не ставиться задача максимально призвичаїти людей до їхньої країни, а потім асимулювати?
Згідно з деякими аналітичними даними, в країни ЄС виїхало до 8 міліонів українців. Це більше чим все населення Грузії або Латвії, Естонії та Литви разом взятих.
З цих переселених, до 80% - мами та їх діти, різного віку. Це найцініший людський потенціал нашої країни. А особливо зараз, коли демографія має негативні тенденції, та ще й накладається фактор війни з її жахливими наслідками. Всі європейські держави також мають свої демографічні проблеми, і намагаються вирішити це питання шляхом надання громадянства вихідцям із країн Африки та Азії. А тут, високоосвічене населення європейської країни, яке тимчасово потребує прихисту, саме приїхало до них. Вони все будуть робити, більше всього що негласно, щоб максимально залишити на своїх землях наших людей.
Весь час відслідковую всі новини, але ще не разу не бачив інформації про те, що планує і що робить наша держава для повернення переміщених осіб додому. Вважаю що це друга, за своєю значимістю задача, після Перемоги в Україні, яку треба негайно вирішувати.
Шановний голова Миколаївської обласної адміністрації !
Шановний голова Миколаївської міської ради !
Маю надію, що ви знаєте про цю проблему і проводите відносно цього роботу.
Для того, щоб громадяни міста знали, що відбувається в цій царині відносин, прошу Вас інформувати про це жителів територіальних громад. Якщо дії по поверненю наших громадян додому, наразі, активно не проводяться, пропоную безвідкладно провести по цьому питанню робочі засідання, розробити комплекс дій- програму, визначити джерела фінансування та відповідальних осіб, затвердити на сесіях міської та обласної ради, прийняти рішення і терміново приступити до виконання, з постійним моніторингом результатів.
Для ефективності цієї роботи в максимальній мірі залучити населеня міст та селищ області. Приклад волонтерів, є яскравим підтвердження можливості народної ініціативи.
В комплекс дій по поверненю наших співвітчизників варто включити деякі із таких :
формування переліку всіх громадян, які виїхали на тимчасове проживання за межі регіону;
налагодження зв¿язку з ними відносно повернення та вирішення питань житла, отримання освіти, медичного обслуговування, дитячих садків, робочих місць та фінансової підтримки, за потреби;
на основі перемовин формувати конкретниі завдання для кожної групи переселенців, за територіальним принципом або схожістю;
інформувати переміщених громадян про фінансову підтримку під час поверненя додому та в перший період налагодження життя;
залучити всі засоби масової інформації до справи поверненя громадян;
інформувати про дії місцевих органів самоврядування відносно цього питання; і так далі. Окремо від цього, звернутись до Президента України, Верховної Ради України, Кабінета міністрів України, з пропозицією :
Негайного формування державної програми та політики відносно поверненя громадян в Україну;
Безвідкладно, на рівні Перших осіб, Звернутись до співвітчизників за кордоном, із заявою, що держава чекає на повернення українців і зробить все необхідне для полегшення цього процесу;
При проведенні, зустрічей, на всіх рівнях, з представниками іноземних держав, по питанням підтримки України у боротьбі з росією, та післявоєного відновлення, окремо обговорювати та приймати спільні рішення по сприянню поверненя громадян нашої держави;
Міністерствам фінансів та економіки визначити джерела наповнення та формування коштів для реалізації програми повернення українців та інше. Чим швидше держава та органи місцевого самоврядування займуться питанням поверненям наших громадян, тим краще для держави.
Країна, яка не бореться за своїх громадян - не варта бути окремою державою.
Впевнений, що таку позицію мають та підтримують всі жителі України, а тому держава, на рівні цетральних органів влади, а також органи місцевого самоврядування повинні зробити все від них залежне.

Україна переможе !
Україна відродиться !
Ми того варті !

П.Л. Мойсол