Что ожидает малый бизнес в 2018 году?

1 лютого за ініціативи Державної регуляторної служби, Торгово-промислової палати та Громадської ради при ДРС проведено круглий стіл «Державна політика щодо малого бізнесу України - 2018: виклики та очікування». Участь у заході взяли представники органів законодавчої та виконавчої влади, лідери бізнес-асоціацій та об'єднань, науковці, фахівці й підприємці.

Учасники обговорили:
- стан і проблеми малого бізнесу;
- результати впровадження оновленої методології проведення аналізу впливу розроблених проектів регуляторних актів у 2017 році;
- можливі наслідки ухвалення проекту постанови Кабміну «Про затвердження вимог до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»;
- результати впровадження постанови «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 16.03.2017 р. № 231;
- проведення інвестиційного конкурсу «Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в м. Києві».

Дмитро Ляпін, радник із питань розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) та дерегуляції офісу президента ТПП зазначив, що формування політики щодо МСП має відбуватися комплексно. Інтегральні інструменти, які в сукупності й повинні забезпечити ефективну політику щодо МСП, - це регуляторна політика як інструмент кількісної оцінки наслідків проектів урядових рішень і публічні консультації.
Ляпін наголосив, що потрібно розмежовувати малий і середній бізнес. Роль фізичних осіб-підприємців пролягає лише в площині забезпечення робочими місцями надлишків робочої сили (тобто тієї частки працездатного населення, яка не затребувана суб'єктами - юридичними особами). Тому розглядати і ФОПів, і юридичних осіб як рівних і, відповідно, висувати в межах державної політики до них однакові вимоги - неправильно й неефективно.
Д. Ляпін вважає за потрібне державну політику формувати диференційовано: окремо для груп великого та середнього бізнесу й окремо для малого.

Про врахування витрат малого бізнесу за допомогою М-тесту розповіла голова ДРС Ксенія Ляпіна. Вона пояснила, що М-тест - це один із аспектів оцінювання ефективності проекту регуляторного акта, який дає змогу виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, оцінити витрати, яких вони зазнають унаслідок впровадження регулювання, розглянути можливість застосування компенсаторних механізмів. За результатами аналізу ДРС встановлено, що проектами регуляторних актів, до яких розробники готували М-тест, було передбачено запровадження 1,2 млрд. грн. додаткових витрат для суб'єктів малого підприємництва. Шляхом непогодження відповідних проектів ДРС зупинила впровадження 330 млн. грн. додаткових витрат для малого бізнесу.

Дмитро Видолоб, представник асоціації «Союзу ювелірів України», розповів про результати впровадження постанови «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 16.03.2017 р. № 231.
«Насамперед «дякуємо» Верховній Раді, яка віддала Кабміну право визначати перелік цих технічно складних побутових товарів. Треба було цей перелік затверджувати законом. Кабмін прийняв постанову, яка не була в тій редакції погоджена ДРС. І постанова була прийнята й набула чинності шляхом певних маніпуляцій. Саме тому прості підприємці звертаються до адміністративного суду з вимогою визнати цю постанову протиправною та скасувати її. Минув майже рік із дня набрання чинності постановою та ми бачимо звіт ДРС, який доводить украй низьку її ефективність. Підприємці понесли великі витрати на встановлення цих апаратів, а ті хто не встановив, - фактично є порушниками», - наголосив пан Видолоб.

Сергій Доротич, голова громадської ради при ДРС, розповів про можливі наслідки ухвалення проекту постанови Кабміну «Про затвердження вимог до суб'єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)» . Так, постанова вимагає:
1) щоб усі суб'єкти господарювання забезпечували можливість безготівкових розрахунків із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв;
2) здійснювати розрахунки під час реалізації товарів і послуг фізичним особам на більше ніж 50000 грн на добу лише в безготівковій формі.
Пан Доротич зазначив, що у світі є понад 18 млн. закладів торгівлі й обслуговування, де є можливість оплатити купівлю товару або послуги за допомогою платіжних карт, але немає жодної країни, де б держава зобов'язала 100% суб'єктів господарювання мати платіжні термінали.
До того ж, враховуючи покриття інтернет-мережею, наразі немає технічної можливості для тотального впровадження платіжних терміналів, особливо для суб'єктів пересувної торгівлі. Крім того, в Україні поки що не вирішено питання безпеки обігових коштів суб'єктів господарювання на розрахункових рахунках. Визначена законодавством остання черга відшкодування бізнесу коштів із розрахункових рахунків збанкрутілих фінустанов уже призвела до втрати українськими підприємствами понад 40 млрд. обігових коштів.
Тому громадська рада ДРС просить вжити заходів для недопущення прийняття економічно недоцільного та неефективного регуляторного акта, яким запропоновано суттєво збільшити витрати малого й середнього бізнесу та який наражає підприємців на серйозні фінансові ризики.

Виступили підприємці, які на власному прикладі розповіли, як на їхній бізнес вплинули обговорювані регуляторні акти.

За результатами круглого столу ухвалено Резолюцію.

За матеріалами «ЮРЛІГА».