архив: 02.05.2018-31.05.2018

Для чего П. Порошенко внес в парламент изменения в закон о госзакупках.

24 мая в ходе пленарного заседания парламента должны рассмотреть законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України».

Субъектом подачи указан «Порошенко Петро Олексійович Президент України».

В Пояснительной записке указано:

«Замовники нехтують правом використовувати електронну систему закупівель для конкурентного відбору постачальників, надавачів послуг та виконавців робіт, укладаючи прямі договори, що не завжди є економічно обґрунтованими.

«Надпорогові закупівлі» складають лише 15 % від загальної кількості закупівель, на противагу «допорогових закупівель» – 85 %, у той час як 69 % «допорогових закупівель» проходять без використання електронної системи, які відбуваються непрозоро з порушенням принципів здійснення закупівель, визначених Законом, оскільки переважно замовники домовляються зі “своїми” постачальниками, що відповідно знижує конкуренцію.
За таких обставин досить складно виявити факти поділу замовником предмета закупівлі з метою незастосування процедур закупівель, що є порушенням вимог Закону.

Метою проекту є забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг з урахуванням технічної реалізації електронної системи закупівель, а також задля однозначного застосування норм Закону та усунення їх неточностей. Крім того, встановлення правових умов для здійснення замовниками "спрощених закупівель" в електронній системі, які забезпечать затвердження єдиних правил для всіх суб’єктів сфери публічних закупівель, створення сприятливих умов для запобігання корупції (тобто виведення таких закупівель із "сірої" зони) та підвищення рівня конкуренції під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, що є передумовою для розширення ринку середнього та малого бізнесу.

Проектом передбачається:

- внесення змін, які призведуть до зменшення можливості зловживань недобросовісними скаржниками механізмом оскарження для штучного затягування процедур закупівель та створення тиску на замовників, і водночас забезпечить відповідне право суб’єктів господарювання на оскарження процедур закупівель згідно із принципами здійснення публічних закупівель;

- змінити механізм оплати за скаргу, яка подається учасниками процедур закупівель до органу оскарження через електронну систему закупівель, також можливість її повернення у разі задоволення або часткового задоволення такої скарги, або залишення без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до Закону усунено порушення, зазначені у скарзі;

- надати можливість учаснику виправляти невідповідності в інформації (документах), що подані ним у своїй тендерній пропозиції, які були виявлені замовником після їх розкриття, протягом одного робочого дня з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

- заборонити замовникам приймати рішення про відміну процедури закупівлі під час її оскарження, що унеможливить зловживання замовниками;

- визначити, що у разі оприлюднення замовником звіту про укладений договір відповідно до статті 10 Закону, до такого звіту в електронній системі закупівель завантажується договір та усі додатки до нього, при цьому збільшено строк для оприлюднення до двох робочих днів;

- доповнити частину другу статті 2 Закону положенням, яким визначається, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони";

- виключити із переліку закупівель, особливості яких встановлюються окремими законами, закупівлі нафти або нафтопродуктів сирих, а також телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв'язку та послуг Інтернет-провайдерів). Дана норма існує з 2010 року і за час її існування окремих особливостей здійснення процедур закупівель таких товарів і послуг не виявлено. На сьогодні закупівля цих товарів і послуг здійснюється на підставах, визначених Законом, і не потребує додаткової регламентації;

- установити, що до річного плану замовником уноситься інформація про усі закупівлі незалежно від вартості предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), роботи (робіт);

- уточнити, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, зокрема строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону;

- визначити, що у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією в інтересах замовників, в оголошенні про проведення закупівлі за рамковою угодою обов’язково зазначаються найменування, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ замовників, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою;

- конкретизувати норму статті 16 Закону в частині встановлення замовником кваліфікаційного критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;

- установити підставу для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України "Про санкції";

- визначити, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється також у разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулись;

- уточнити, що тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

- встановити, що у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг процедури закупівлі, а для поновлення перебігу процедури закупівлі замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель із одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менше як на сім днів;

- уточнити умови застосування конкурентного діалогу, зокрема у разі неможливості визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;

- уточнити випадки, які вважатимуться порушенням законодавства про закупівлі та посилити відповідальність керівників замовників у разі невиконання рішення органу оскарження;

- регламентувати здійснення закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У зв’язку з чим вводиться новий термін "спрощена закупівля"».

Инвестор.