архив: 01.06.2016-30.06.2016

При уплате налога на недвижимость в 2016 году ставка налога - от 1218 грн. до 1% - для нежилой недвижимости и до 2% - за кв. м жилой недвижимости, который превышает предоставленную льготу.

Громадяни цього року сплачуватимуть податок за власність, якою вони володіли у 2015 році. Кошти від сплати ними податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійдуть до місцевих бюджетів у розпорядження органів місцевого самоврядування. Про це розповів начальник відділу Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Юрій Тимощук в ефірі радіо «Ера».

«В усіх країнах Європи і більшості країн світу цей податок існує і його сплачують громадяни. В Україні він сплачується в місцевий бюджет (тобто бюджет, де проживають громадяни, які володіють нерухомістю). У зв’язку з децентралізацією, реформою місцевого самоврядування, органам місцевого самоврядування надано більше повноважень і більше коштів. Такі кошти дійсно поступили до місцевого бюджету і місцева влада є їх розпорядником», - зазначив Юрій Тимощук.

За його словами, податок на нерухоме майно сплачують юридичні та фізичні особи відповідно до 266 статті Податкового кодексу України. Податок сплачується власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Державна фіскальна служба отримує інформацію із державного реєстру речових прав щодо власників майна (житлової і нежитлової нерухомості) і на підставі цієї інформації нараховується податок громадянам.

Юрій Тимощук зазначив, що Кодексом передбачено типи об’єктів житлової і типи об’єктів нежитлової нерухомості. До житлової нерухомості відносять приватний житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудову до житлового будинку, квартиру, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, дачний будинок, садовий будинок, котедж. До об’єктів нежитлової нерухомості, які є власністю громадянина, відносять, зокрема, будівлі готельні, будівлі офісні, гаражі та криті автомобільні стоянки, господарські (присадибні) будівлі- допоміжні (нежитлові) приміщення та інші.

«Відповідно до законодавства, кожний громадянин, який має у власності квартиру, або будинок, або змішані типи (квартиру і будинок) має право на зменшення його бази оподаткування. Якщо це окрема квартира або декілька квартир – на 60 метрів квадратних. Для будинку (будинків) така пільга надається в розмірі 120 кв. метрів. Тобто, якщо площа всіх будинків (чи одного будинку) не перевищує 120 кв. метрів, то громадянин не сплачує податок. І для змішаних типів: якщо одночасно є і квартира, і будинок, загальна площа, яка підлягає оподаткуванню, зменшується на 180 кв. метрів», - підкреслив Юрій Тимощук.

Органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо надання пільг та встановлення ставок оподаткування податком на нерухоме майно.

«Ми бачимо по рішеннях органів місцевої влади, що допоміжні споруди: і сарайчики, і літні кухні, і погреби (все, що стосується господарських (присадибних) будівель, допоміжних (нежитлових) приміщень – фактично органи місцевої влади звільнили від оподаткування», - зазначив Юрій Тимощук.

За його словами, Кодексом прописані орієнтовні параметри щодо оподаткування податком на нерухомість. На місцях кожний орган місцевого самоврядування приймає рішення з огляду на майновий стан громадян, місцезнаходження нерухомості, типи житлової і нежитлової нерухомості, власниками яких вони є. «Є випадки, і їх дуже багато, коли органи місцевого самоврядування взагалі встановили ставку податку, яка дорівнює нулю, тобто податок не сплачується», - підкреслив він.

Кодексом передбачено, що ставки податку на 2015 рік для житлової нерухомості встановлюються на рівні до 2 відсотків, від розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня звітного року), за кожний квадратний метр, який перевищує надану пільгу. Для нежитлової нерухомості на 2015 рік ставка податку до 1 відсотка. Тобто при сплаті податку у 2016 році береться до уваги мінімальна заробітна плата, яка була встановлена на 1 січня 2015 року – 1218 гривень.

Податок нараховує державна податкова інспекція за місцем проживання громадянина, незалежно від місцезнаходження об’єктів його житлової або нежитлової нерухомості. Такі нарахування проводяться контролюючими органами на місцях і до 1 липня поточного року кожному громадянину надсилається або вручається відповідне податкове повідомлення-рішення про суму нарахованого податку, до цього документу додається квитанція та повідомлення про сплату податку з реквізитами для його сплати.

«Громадянину не потрібно шукати рахунки для сплати податку, підбирати якусь спеціальну фінансову установу. Він може зайти до будь-якого банку та сплатити податок. Ці платежі також можуть приймати місцеві органи самоврядування – сільські, селищні, міські ради», - підкреслив Юрій Тимощук.

Прес-служба Державної фіскальної служби України.