Недвижимость в Николаеве. Агентство недвижимости МЛЕЧНЫЙ ПУТЬ
На главную страницу Отправить письмо Добавить в избранное
Новости Карта города Николаева Газета Инвестор
Информация
Новости
Статьи и комментарии
Земельные вопросы сессии
Строительный обзор
Архив новостей
Корвет новой надежды. Восстановится ли кораблестроение в Николаеве?

Корвет новой надежды. Восстановится ли кораблестроение в Николаеве?

mlp / 07.08.2019

Те, що у Миколаєві свого часу будували крейсери і навіть авіаносці, пам’ятають вже лише люди старшого віку. Колишні працівники місцевих суднобудівних заводів кажуть: щомісяця зі стапелів сходило по кілька кораблів та суден різного типу. Але за останні роки три – колись потужні миколаївські заводи не тільки нічого не збудували, а навіть отримати замовлення на ремонт судна для них – чимала удача. Тож зрозуміло, інформація про те, що у Миколаєві будуватимуть корвети для українського військового флоту викликала чималий резонанс. Адже якщо це справді станеться, то це значно пожвавить економіку міста, багато людей отримають роботу.

КРЕЙСЕР – ДЕМІЛІТАРИЗУВАТИ, КОРВЕТ – ЗБУДУВАТИ

Предметно заговорили про це 17 липня, під час робочої поїздки в Миколаївську область президента України Володимира Зеленського. Саме тоді він відвідав державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» (МСЗ), де побував на ракетному крейсері «Україна» і познайомився з програмою будівництва серії кораблів класу «корвет». До речі, корвет спроектований фахівцями Миколаївського ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування». А будівництво його розпочате в 2011 році на сусідньому Чорноморському суднобудівному заводі, й, за першими планами, мало завершитися ще у 2012 році. Але цього не сталося, а з початком війни на Донбасі його фінансування зовсім припинили – українському війську більш потрібне було сухопутне озброєння.
І ось – новий поворот. Міністр оборони Степан Полторак, який супроводжував президента, сказав, що держава має у найкоротші терміни вирішити питання з демілітаризацією ракетного крейсера «Україна», який нашим Збройним Силам не потрібен, а натомість активізувати роботу з будівництва корвета.
«Сьогодні готовність корвета, який будується на ЧСЗ у Миколаєві, – 32 відсотки. Для того, щоб знову активізувати програму будівництва корветів, заморожену в 2014 році, необхідно для початку мільярд гривень, а загальна вартість одного корабля сягає приблизно 5,8 мільярда грн», – зазначив Полторак.
На запитання президента – скільки таких кораблів потрібно українському флоту – міністр відповів, що чотири. У реалізації цієї програми, за його словами, буде залучений не лише «Миколаївський суднобудівний завод», а й до 100 підприємств з усієї України, тож десятки тисяч людей отримають роботу.
«Більше того, у нас зараз тривають перемовини з однією з країн, яка готова вкласти кошти у цю програму, щоб згодом також будувати на українських заводах такі кораблі», – зауважив Полторак і пообіцяв назвати країну в особистій розмові з президентом.
Про те, що від ідеї продовження будівництва корветів дійсно не відмовилися, засвідчили вже наступні події. Спершу працівникам «МСЗ» було погашено зарплатні борги, адже завод має стати одним із провідних підприємств з будівництва цих кораблів. На рахунки підприємства в один день впала небачена сума грошей – 86,5 млн гривень. Це сталося після звернення працівників заводу до президента і його доручення генеральному директору держконцерну «Укроборонпром» Павлу Букіну невідкладно вирішити питання погашення заборгованості працівникам.
Із вказаної суми, МСЗ зобов'язали погасити заборгованість із заробітної плати на 54,8 млн грн, і ще 31,7 млн грн накинули для виплат компенсацій за несвоєчасно виплачену зарплату, а також податків і зборів. Іншими словами, люди повинні були отримати не тільки борги, а ще й певну суму за те, що зарплату платили невчасно, плюс обов’язкові відрахування до Пенсійного фонду. Адже багато хто з працівників втрачає стаж при нарахуванні пенсії лише через те, що підприємство не перераховує обов'язкові платежі.
Важлива деталь: ідеться приблизно про 800 людей, близько 500 із яких вже не працюють на заводі: їх або скоротили, або вони пішли самі після 2014 року. Саме цю інформацію було озвучено президенту Зеленському, коли мова зайшла про зарплатні борги. При цьому глава держави здивувався, коли дізнався, що на заводі, де планується будівництво корветів, сьогодні лише трохи більше як 300 працівників.

БОРГИ ТРЕБА ВІДДАВАТИ

І все було б нічого, якби не один важливий факт: про те, що завод сьогодні практично не працює, за винятком поодиноких ремонтних замовлень, у Миколаєві знають всі, хто цікавився його долею. Працівники підприємства, як нинішні, так і звільнені, не раз перекривали вулиці, їздили мітингувати до Києва з вимогою роботи і зарплати. Завод протягом уже багатьох років займає перше місце у списку боржників із зарплати не тільки в Миколаївській області, а й в Україні. Вирішити це питання намагався не один губернатор. Варіанти пропонувалися різні: від впровадження вільної економічної зони до приватизації підприємства. Час від часу заводу перераховували певні суми для погашення боргів із зарплати – від 1-2 до кількох десятків мільйонів гривень. Люди отримували свій шматок, але нічого не змінювалося. Серйозних замовлень як не було, так і нема.
Друге дихання завод повинен був отримати після 2014 року, коли почалася війна з РФ, і підприємство могло б виконувати оборонні замовлення. Візит київських чиновників і їхні обіцянки, що саме так і буде, на деякий час надихнули. Але далі розмов і чергового траншу на погашення боргів, справа не пішла.
Своєрідною притчею во язицех для заводу став ракетний крейсер «Україна», спущений на воду 29 років тому і доведений до готовності на 95 %. Довгі роки він стоїть біля причальної стінки заводу і потроху іржавіє. Але на його обслуговування теж потрібні гроші, ще й чималі. Предметно про його демілітаризацію заговорили в 2017 році. Під час зустрічі 22 серпня цього року з трудовим колективом тодішній керівник ДК «Укроборонпром» Роман Романов пообіцяв заводчанам, що питання вирішиться буквально за тиждень-два. А вже 31 жовтня того ж року концерн поширив заяву, що діяльність ДП "Миколаївський суднобудівний завод" паралізована через відсутність рішення уряду щодо ракетного крейсера «Україна».
Звичайно ж, не президентська це справа – вникати в деталі. У нього немає ні часу, ні можливості детально вивчити стан заводу і його готовність до будівництва таких кораблів. Схоже, що цим і скористалося керівництво МСЗ, запевнивши главу держави, що підприємство може будувати корвети. І, само собою, президента, очевидно, вирішили не втаємничувати в деталі про те, що на підприємстві немає сьогодні достатніх технічних умов і робочої сили, щоб «потягнути» таке замовлення.
Та як кажуть, шила в мішку не сховаєш. Свого часу тут працювало близько 12 тисяч людей і багато хто розуміє, що з нинішніми 300 працівниками перспектива будівництва військових кораблів – дуже туманна, хоча й можлива при серйозному підході до справи. Адже людей можна повернути, якщо будуть замовлення і конкурентна зарплата.
А тим часом, звільнені працівники влаштували мітинг біля адміністрації підприємства з вимогою віддати їм компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату. Деякі з них навіть звинуватили керівництво заводу в тому, що призначені їм гроші хтось, м'яко кажучи, привласнив. І пригрозили прокуратурою.
«Ми вважаємо, що дирекція заводу вчинила незаконно, не заплативши нам гроші, які були перераховані підприємству після нашого звернення до президента Зеленського під час його візиту на завод. Було озвучено, що виплатять зарплату і компенсацію всім, починаючи з 2014 року, а також погасять борги перед Пенсійним фондом. А вийшло так, що тим, хто зараз працює, заплатили все, а нам – тільки голу зарплату, без компенсації, хоча кошти на це були передбачені. Не перерахували і внески до Пенсійного фонду», – розповіла колишня кранівниця заводу Світлана Димко.
Коментуючи це звинувачення, генеральний директор МСЗ Валерій Калашников зазначив, що дійсно – компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату виплачено тільки нинішнім працівникам. Що ж стосується тих, хто звільнився після 2014 року (а їх – близько 500 осіб), то борг визнається, але на його погашення немає грошей, – а мова йде приблизно про 10 мільйонів гривень.
«Хочу, щоб усі зрозуміли. Ці 86,5 млн грн заводу ніхто не подарував. Я підписав договір, що їх завод поверне, коли у нього будуть замовлення, в тому числі, з демілітаризації крейсера і будівництва корветів. Перерахованих «Укроборонпромом» коштів не вистачило на компенсацію зарплати звільненим працівникам, але ми їх виплатимо, як тільки завод запрацює», – сказав гендиректор.

НАДІЯ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЧИ СПРОБА ПРИВАТИЗАЦІЇ?

Але його оптимізму не поділяють ті, хто багато років пропрацювали на цьому підприємстві і змушені були піти через відсутність роботи і зарплати. Вони стверджують, що це не більш як окозамилювання перед новою владою. «На заводі немає висококваліфікованих кадрів, жодного нормального стапеля або працездатного висотного крана. Все в запустінні, і щоб почати щось серйозне будувати – треба спочатку вкластися у відновлення підприємства», – говорили люди на мітингу.
Крім того, як з’ясувалося під час мітингу, ті 86,5 млн грн, які «Укроборонпром» виділив заводу на зарплату, потрібно буде віддавати. Воно й зрозуміло, адже їх, образно кажучи, взяли з однієї кишені й переклали в іншу. Тривогу викликало те, що, зі слів гендиректора Калашникова, терміни повернення цих боргів у підписаному ним договорі не вказані. Іншими словами, їх можна вимагати через рік, а можна і завтра.
Тож не дивно, що у Миколаєві заговорили про можливу приватизацію заводу. Добре це чи погано – наразі невідомо. Фахівці кажуть, що такий стан справ на цьому підприємстві не може існувати вічно. Потрібні радикальні заходи.

З питанням, наскільки подібний сценарій можливий, я звернулася до голови Миколаївської обласної організації профспілки працівників суднобудування Володимира Смєлова.
«Я не думаю, що ситуація з боргами на Миколаївському суднобудівному заводі – це крок до його приватизації. На мою думку, підприємство залишиться в держвласності й виконуватиме замовлення оборонного характеру», – вважає Смєлов.
Він також висловив свою думку з приводу мітингів невдоволених. «Завжди є люди, які вважають, що їм недоплатили. Деякі працівники при звільненні отримали зарплату, а тепер прийшли ще й за компенсацією. Гасу у вогонь додає у те, що певна частина колективу перебуває тривалий час у режимі вимушеного прогулу. Вони ходять на роботу тільки «відмічатися», а їм нараховують певний відсоток тарифної ставки, як того вимагає законодавство. Ситуація триває уже багато років і з нею треба щось робити», – впевнений голова профспілки.

Тут важко не погодитися. Проблему, справді, треба вирішувати кардинально. А за допомогою чергового траншу для погашення боргів і періодичних замовлень на ремонт цього точно зробити неможливо. Тож наразі вся надія – на демілітаризацію ракетного крейсера та будівництво корветів.

Гендиректор МСЗ Калашников випромінює оптимізм щодо крейсера і впевнений, що рішення щодо нього таки буде ухвалено. А ось щодо будівництва корвета, то сьогодні – це ще велике питання, навіть якщо цій програмі дадуть зелене світло. Адже корабель закладено на ЧСЗ, а це приватне підприємство, яке пов’язують з одіозним нардепом і олігархом Вадимом Новинським. Свого часу саме воно виграло тендер на будівництво цього корабля і так просто від нього навряд чи відмовиться.
Хоча роботи має вистачити всім.

За інформацією головного конструктора корвета Сергія Кривка, при розробці проекту корабля мало бути 60 відсотків комплектуючих українського виробництва. Це, зокрема, радіотехнічне озброєння, радіолокатори, гідроакустика, зв'язок, внутрішнє начиння тощо. І до 2014 року, поки було хоч якесь фінансування, встигли виготовити частину цього обладнання. Зокрема, миколаївський завод «Екватор» зробив одну з трьох головних холодильних машин, які на кораблі охолоджують потужне радіоелектронне обладнання.
«Серце цього корабля – два дизель-газотурбінні агрегати лівого і правого борту. У них застосовані американські дизелі, а також турбіни і редуктори виробництва миколаївського ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», – каже Кривко.
Все інше – передових імпортних виробників. Зокрема, на корветі мало бути встановлене артилерійське, ракетне та торпедне озброєння всесвітньо відомих брендів. «При належному фінансуванні за три роки головний корабель уже буде на ходу. На нього справді піде близько 6 млрд грн, але всі наступні з цієї серії, якщо будуватимуться без перебоїв, обійдуться дешевше», – вважає головний конструктор.
Хочеться вірити, що хоч цього разу надії миколаївських корабелів таки збудуться й українські ВМС таки матимуть вітчизняні корвети.

Алла Мірошниченко, УКРИНФОРМ.

21.10.2019
Сенкевич уподобился Гончаруку?
18.10.2019
Николаевская верфь «Океан» возвращается в судостроение.
18.10.2019
Две стороны "медали" укрепления гривны.
17.10.2019
На чем можно экономить при покупке квартиры в Киеве.
15.10.2019
Эксперт об отмене паевых взносов для застройщиков.
11.10.2019
Рейдеры в законе. Как теперь будут отжимать бизнес и недвижимость.
09.10.2019
Куда идут инвестиции и что завершили строить на Николаевщине в сентябре текущего года.
09.10.2019
Николаевская область в рейтинге социально-экономического развития по итогам I полугодия 2019 года.
07.10.2019
Почему откладывается финансовая помощь ОКП «Николаевоблтеплоэнерго»?
05.10.2019
«Вот такой вот каламбурчик» в Николаевском горсовете.
О компании | Коммерческая недвижимость | База жилой недвижимости | Доска объявлений | Недвижимость-панорама | Новости | Архив новостей | Статьи | Земельные вопросы сессии | Карта Николаева | Газета Инвестор