.
Реакция суда на голосование мэра по установлению зарплаты.

Реакция суда на голосование мэра по установлению зарплаты.

mlp / 22.07.2017

Как сообщалось ранее, это является содержанием одного из админпротоколов, которые вручены мэру Николаева А. Сенкевичу.

Недавно пресс-секретарем апелляционного суда Николаевской области дана информация следующего содержания:

«19 липня 2017 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В. розглянула апеляційну скаргу голови Новобузької міської ради Лагодієнка М.О., якого постановою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 15 травня 2017 року притягнуто до адміністративної відповідальності.

За постановою суду, Лагодієнко М.О., як голова Новобузької міської ради, є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». 25.12.2015 р. на 3 сесії Новобузької міської ради під час голосування питання «Про затвердження структури, чисельності виконавчого апарату міської ради», до якого входило і питання виплат міському голові, в умовах реального конфлікту інтересів, не повідомив про це та проголосував «за» прийняття рішення.

В апеляційній скарзі Новобузький голова зазначив, що постанова суду є незаконною та прийнята з порушенням норм матеріального права. Вказав, що рішення про встановлення йому грошової надбавки було прийнято під час сесії міськради депутатами одноголосно, тому цілком законне, а його голос не мав принципового значення, жодного впливу на депутатів він не чинив і не мав такої можливості.

Заслухавши особу, притягнуту до адміністративної відповідальності, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційної інстанції Чебанова-Губарєва Н.В. вказала, що 18 депутатів, які проголосували «за» це рішення, розуміли його суть і в обговореннях виказували свою думку. Крім того, це рішення стосувалось не тільки міського голови, а і першого його заступника, заступника з питань діяльності виконавчих органів ради тощо.
«Данні, які б достовірно свідчили би про спонукання Лагодієнком М.О. депутатів Новобузької міської ради» до голосування «за» рішення про грошові надбавки, в матеріалах справи відсутні», - вказала суддя у вмотивованій постанові.

Враховуючи наведене, за відсутністю у Лагодієнка М.О. реального конфлікту між його приватними та службовими інтересами, апеляційну скаргу задоволено, постанову суду скасовано, а провадження у справі – закрито.
Постанова апеляційного суду Миколаївської області від 17.07.17 року остаточна і оскарженню не підлягає».

Относительно реализации Законов «О предотвращении коррупции» и «О местном самоуправлении в Украине» давал ранее комментарий юрист Анатолий Пашинский «ЮРЛИГЕ».

Что должны знать николаевские депутаты.

Конфлікт між приватним інтересом та представницькими повноваженнями може виникнути навіть у особи, що добросовісно вживає усіх можливих заходів щодо недопущення конфлікту інтересів. При цьому важливо розуміти, що сам факт існування конфлікту інтересів не є ані злочином, ані правопорушенням, ані порушенням правил депутатської етики. Конфлікт інтересів перетворюється на корупційне правопорушення лише тоді, коли про нього не було належним чином заявлено та/або особа вчинила певні дії під його впливом.

Усвідомлюючи наявність у будь-якої особи приватного інтересу та можливості конфлікту цього інтересу з її публічними обов’язками, законодавець у Розділі V Закону «Про запобігання корупції» визначив чіткий алгоритм дій при виявленні конфлікту інтересів.

Перше, що має зробити депутат, який виявив у себе конфлікт інтересів – це повідомити про нього. Виходячи з положень частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції» та частини другої статті 591 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатись про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, має повідомити НАЗК чи постійну комісію, до функціональної спрямованості якої належить питання запобігання корупції, або ж безпосередньо орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів – тобто місцеву раду чи відповідну комісію ради. Якщо про конфлікт інтересів депутату стало відомо безпосередньо на засіданні ради або комісії, він може публічно заявити про конфлікт інтересів з занесенням такої усної заяви до протоколу засідання. Окрім цього, якщо депутату відомо про наявність конфлікту інтересів у свого колеги, він може відкрито заявити про це на засіданні відповідного органу.

Наступним кроком після належного повідомлення про конфлікт інтересів має стати його врегулювання. Враховуючи той факт, що депутат ради не є посадовою особою та не перебуває у відносинах прямого підпорядкування з будь-якою особою, до нього не можуть бути застосовані такі класичні методи врегулювання конфлікту інтересів як усунення від виконання завдання, зовнішній контроль, обмеження доступу до інформації, перегляд обсягу службових повноважень, переведення чи звільнення. З огляду на це, у статті 36 Закону «Про запобігання корупції» зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів депутатів місцевих рад мають визначатись законами, які «регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів». Проте у профільному Законі «Про статус депутатів місцевих рад» відсутні будь-які згадки про конфлікт інтересів, а Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» містить лише статтю 591, текст якої не несе смислового навантаження та не узгоджується з вимогами частини другої статті 35 профільного Закону «Про запобігання корупції», що передбачає обов’язок депутата не брати участь у прийнятті рішення відповідним органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Таким чином, в Законі визначено дві основні вимоги до депутата при виникненні у нього конфлікту інтересів: невідкладно заявити про конфлікт інтересів та не брати участь в обговоренні чи голосуванні відповідного питання на засіданні ради або комісії. Контроль за дотриманням зазначених вимог та надання роз’яснень з питань конфлікту інтересів відповідно до частини другої статті 591 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» покладається на постійну комісію ради, до функціональної спрямованості якої належить питання запобігання корупції. Окрім цього, депутат також матиме змогу звернутись до територіальних органів НАЗК після їх створення.

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є корупційним правопорушенням, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів, а вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому варто зазначити, що хоча Кодексом передбачена відповідальність лише за неповідомлення чи дії в умовах реального конфлікту інтересів, заборона брати участь у прийнятті рішення радою або комісією поширюється і на випадки потенційного конфлікту інтересів.

У той же час відповідальність депутата за неповідомлення або дії в умовах конфлікту інтересів не зводиться виключно до адміністративних штрафів. У разі повторного притягнення до відповідальності протягом року за статтею 1727 КУпАП на особу накладається штраф від 400 до 800 з позбавленням права займатись певною діяльність строком на один рік. Зокрема, якщо судом було винесено рішення про притягнення депутата до відповідальності за корупційне правопорушення з позбавленням права займатись діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій місцевого самоврядування, повноваження такого депутата вважаються достроково припиненими відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону «Про статус депутатів місцевих рад».

Більше того, незалежно від наслідків чи масштабу порушення, дії в умовах конфлікту інтересів або неповідомлення про нього є корупційним правопорушенням. З огляду на це, у разі притягнення депутата до відповідальності відомості про нього мають заноситись до відкритого Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що створює для депутата додаткові репутаційні ризики.

При цьому не слід забувати, що навіть якщо в умовах неповідомленого конфлікту інтересів депутат діяв об’єктивно – наприклад, фірма члена його сім’ї дійсно запропонувала найкращі умови на тендері, і він цілком об’єктивно та неупереджено проголосував саме за неї – дії в умовах конфлікту інтересів все рівно матимуть місце. Для кваліфікації правопорушення за статтею 1727 КУпАП достатньо лише наявності приватного інтересу, тобто зацікавленості особи у певному перебігу подій. Якщо ж особа при всьому цьому діяла необ’єктивно і набула неправомірну вигоду, її дії підпадають під статтю 364 («Зловживання службовим становищем») та статтю 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вимоги службовою особою») Кримінального кодексу України.

Дії в умовах конфлікту інтересів породжують правові наслідки не лише для депутата, а і для прийнятого за його участі рішення. Згідно з статтею 67 Закону «Про запобігання корупції» прийняті в умовах конфлікту інтересів рішення можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Вбачається, що у випадку, коли голос депутата з конфліктом інтересів став вирішальним при прийнятті відповідного рішення (наприклад, рішення прийнято 61 голосом при загальному складі ради у 120 депутатів), це може стати підставою для скасування такого рішення в суді.

Як свідчить судова практика, найчастіше конфлікт інтересів виникає у депутатів при розгляді земельних питань, зокрема при голосуванні за передачу земельної ділянки або надання дозволу на розробку проекту землеустрою членам сім’ї. Наприклад, постановою Апеляційного суду Волинської області від 23 листопада 2015 року у справі № 159/5229/15-п залишено без змін постанову міськрайонного суду про притягнення депутата сільської ради до адміністративної відповідальності за участь у прийнятті рішення про надання у власність земельної ділянки своєму рідному брату. При цьому суд не прийняв до уваги твердження депутата про відсутність у нього спеціальної мети у вигляді отримання неправомірної вигоди, оскільки «депутату поставлено у провину саме вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а не отримання неправомірної вигоди». Суд також підкреслив, що склад правопорушення за статтею 1727 КУпАП «є формальним і відповідальність за його вчинення настає незалежно від наслідків».

Іншим типовим прикладом є випадок голосування депутата за проект рішення, що прямо стосується належного йому бізнесу. Так, за рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 05 січня 2016 року у справі № 484/4234/15-п було притягнуто до відповідальності депутата, що під час голосування підтримав проект рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки приватному підприємству, засновником та директором якого він був. Окремо зауважимо, що якщо депутат має будь-яке відношення до юридичної особи приватного права (володіє корпоративними правами господарського товариства або перебуває на посаді у керівних органах товариства, є його кінцевим бенефіціаром тощо) та бере участь у прийнятті рішення щодо цієї юридичної особи, то такий депутат діє в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки наявна суперечність між його приватним інтересом (отримання прибутку, премії, бонусів тощо) та інтересами територіальної громади, яку він зобов’язаний представляти.

Инвестор.

| | | | - | | | | | |